Кардіоцентри

Держава гарантує безоплатну допомогу пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. Українці у критичному стані отримують безкоштовне невідкладне стентування в одному із центрів реперфузійної мережі, яку розбудовує МОЗ України разом з Урядом. 

Як отримати безоплатну допомогу

Пацієнт з симптомами гострого інфаркту міокарда (найгостріша фаза ГІМ називається гострий коронарний синдром (ГКС) з елевацією сегмента ST, тобто STEMI) має звернутися за номером екстреної медичної допомоги - 103.

Життєво важливо, щоб пацієнт з гострим інфарктом міокарда отримав медичну допомогу якомога раніше: протягом 12 годин (в деяких випадках – упродовж доби) від початку симптомів. Для максимального ефекту від процедури і наступної реабілітації, пацієнта повинні доставити в реперфузйний центр протягом перших 2 годин від першого контакту з медичним персоналом.

Далі команда інтервенційних кардіологів проводить стентування. Усі пацієнти з гострим інфарктом міокарда у стані, що загрожує життю, гарантовано отримують стент беоплатно. 

Стентування – це процедура механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині з допомогою каркаса (стента), метою якої є відновлення кровопостачання серця.

Після своєчасної та ефективної реперфузійної процедури пацієнт швидко й ефективно відновлюється, і в залежності від тяжкості стану, може бути виписаний через кілька днів і продовжити реабілітацію в амбулаторних умовах.

Де отримати допомогу: мережа реперфузійних центрів в Україні

Реперфузійні центри працюють у режимі 24 години 7 днів на тиждень, 365 днів на рік (24/7/365). Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безоплатним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів).

Станом на липень 2019 року в Україні працює 42 центри. Регіональні реперфузійні мережі розташовуються на території України так, щоб була можливість своєчасно доставити пацієнта до центру в автомобілі екстреної медичної допомоги протягом 2 годин. Для забезпечення повноцінного завантаження і своєчасного надання допомоги кожен центр повинен працювати на 0,3 – 1 млн населення в режимі 24/7/365.

Реперфузійні центри – це лише одна складова. Важливим є регулювання роботи екстреної медичної допомоги, що мусить бути забезпечена ЕКГ та дефібриляторами, мати постійний телефонний зв'язок з реперфузійними центрами та відділеннями кардіології, а також навчання лікарів згідно з сучасними протоколами надання допомоги. 

Діяльність реперфузійних центрів, у тому числі, спрямована на зниження рівня смертності пацієнтів з гострим коронарним синдромом. На сьогодні госпітальна летальність від інфаркту міокарда у клініках, які вже працюють, як реперфузійні центри, становить 3–6%.

Адреси кардіоцентрів

Реперфузійні центри, які працюють 24/7/365:

1. м.Вінниця, КЗ «ВРЦСП»
2. м.Дніпро, Обласний діагностичний центр
3. м.Івано-Франківськ, Центральна клінічна міська лікарня
4. м.Київ, Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеско
5. м.Київ, Інститут ССХ АМН України ім. М.М.Амосова
6. м.Київ, «Інститут Серця МОЗ»
7. м.Львів, Обласний кардіологічний центр
8. м.Миколаїв, Обласна клінічна лікарня
9. м.Одеса, Клініка «Св. Катерини»
10. м.Одеса, Обласна лікарня
11. м.Полтава, Обласна клінічна лікарня
12. м.Рівне, Обласна лікарня
13. м.Рівне, Центральна міська лікарня
14. м.Тернопіль, Міська лікарня №2
15. м.Ужгород, Закарпатська кардіодиспансер
16. м.Харків, ГУ «ІЗНХ ім. В.Т.Зайцева АМНУ»
17. м.Харків, ГУ «ЦКБ Укрзалізниця»
18. м.Харків, Обласна лікарня
19. Херсон, «Херсонський міський центр серця»
20. м.Хмельницький, Обласна лікарня
21. м.Черкаси, Обласний кардіодиспансер
22. м.Чернігів, Чернігівська міська лікарня №2
23. м.Житомир, Обласна клінічна лікарня
24. м.Київ, Олександрівська лікарня
25. м.Краматорськ, КЛПУ «Міський онкологічний диспансер»
26. м.Кривий Ріг, «Криворізька міська лікарня № 9» ДОР
27. м.Кривий Ріг, КЗ «Міська лікарня №2»
28. м.Львів, КК Лікарня швидкої та невідкладної допомоги
29. м.Полтава, Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер
30. м.Чернігів, Обласна лікарня
31. м.Запоріжжя, Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань
32. м.Коломия, міська лікарня
33. м.Кропивницький, Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер
34. м.Маріуполь, Лікарня швидкої та невідкладної допомоги
35. м.Балта, міська лікарня
36. м.Суми, міська лікарня
37. м.Тернопіль, Тернопільська Університетська Лікарня (Обласна)
38. м.Хуст, міська лікарня
39. м.Чернівці, Обласний клінічний кардіодиспансер
40. м. Кам’янець-Подільськ, Кам’янець-подільська міська лікарня.
41. м.Суми КЗ "Сумська обласна клінічна лікарня"
42. м.Дрогобич КНП Дрогобицька міська лікарня №1

Про ініціативу «Рятуємо серця України»

За рівнем смертності від серцево-судинних захворювань Україна вже не один рік “лідирує” серед країн Європи. Щороку понад 40 тисяч українців страждають від інфаркту. В цілому від інфаркту помирають 14% пацієнтів і 21% – з тих, хто потребував невідкладного стентування.

Згідно з розрахунками Асоціації інтервенційних кардіологів України, орієнтовна потреба для України у невідкладних стентуваннях для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда становить 25 тисяч, тоді як у 2016 році провели лише 6,8 тисяч.

Завдяки ефективним державним закупівлям через міжнародні організації Україна закупила достатньо стент-систем та витратних матеріалів. Тож вперше в історії нашої держави, кожен пацієнт, який потребує невідкладної ангіографії/стентування, матиме змогу отримувати їх БЕЗОПЛАТНО. 

Уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Вона передбачає закупівлю стаціонарного ангіографічного обладнання на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Наша мета – розбудова регіональної реперфузійної мережі, яка дозволить принципово змінити систему надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. Ефективне функціонування цієї мережі залежить не лише від наявності ангіографів. Це насамперед налагоджена та чітка робота усіх ланок – швидкої допомоги, реперфузійних центрів та кардіологічних відділень, які забезпечуватимуть післяопераційну реабілітацію пацієнтів.